Моя педагогічна ідея

Моя педагогічна ідея

Формування критичного мислення на уроках історії

   В епоху екранів і мислення картинками ми пасивно споживаємо не завжди потрібну інформацію. Що вже казати про дітей, котрі, наслідуючи дорослих, так само живуть в екрані.  Критичне мислення сьогодні є одним  із модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.Тому я теж обрала цю тему і потихеньку стала впроваджувати її у життя на своїх уроках. Критичне мислення – складне й багаторівневе явище і має багато визначень. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень. Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для цього. Під час уроку з розвитку критичного мислення доцільно, аби  надавалося слово учням, а вчитель говорив якомога менше. Він має бути провідником,фасалітатором, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування. Не один раз чула від учнів: “Навіщо мені потрібно вчити вашу історію?. Тож на власному досвіді знаю, що їм украй важливо усвідомлювати потрібність, персональну значущість того, чого можна навчитись на уроці.

   З чого слід почати урок? На початку уроку учні мають визначити: 1) що вони вже про це знають; 2) що їм слід вивчити; 3) які запитання постають перед нами у зв’язку з темою 
     Урок критичного мислення має свою структуру і основні етапи:
1.Виклик, або Вступна частина уроку.
2.Осмислення, або основна частина уроку.
3.Рефлексія, або підбиття підсумків.
.    Вступна частина уроку, яку ще називають “викликом” триває зазвичай перші 5–7 хвилин. За цей час слід актуалізувати опорні знання – “дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Саме слово підказує, що необхідно “зробити щось актуальним, потрібним” на час саме цього уроку. Опорними такі знання учнів є тому, що саме на них, як на фундаменті, опорі, будуються наступні знання.Використовую такі методи: асоціативний кущ, дерево передбачень,передбачення на основі опорних слів, робота в парах, фішбоун тощо. У 6-му класі. Запитую в учнів: «Якби ви жили 200 років тому, то що б краще мали — коня, корову чи 10 курей?»Граємося з роками, питаю про житло, діяльність, професію, сім’ю, але завжди даю їм право вибору.6W.Чому?Для чого? Діти обдумують відому їм інформацію, аналізують побут минулого, поєднують перше з другим і, зважуючи цінність та користь, доходять обґрунтованих висновків.  А ще ділю клас на дві-три команди. Одна обирає дату, країну, місто і тему,друга- їжу, одяг,третя-професії, будинки, гігієна. Даю завдання командам підготувати інформацію на наступний урок. Підготувати товсті і тонкі запитання,скласти діаграму Венна,сенкан.

   Основна частина уроку триває до 30 хвилин. Я скеровую активну діяльність учнів, зокрема спонукаю їх досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання, ставити свої і шукати на них відповіді тощо.І використовую такі методи як кластер, асоціативний кущ, читання в парах,читання з маркуванням,дискусія,робота в парах та малих групах з дидактичним завданням,начаючи- вчуся,складаємо інтелектуальну карту,граємо в 6 капелюхів Боно тощо.

   Приклади: 1)тема уроку  “Дослідники історії” у 5-му класі. Я пропоную учням пригадати все,що вони знають про дослідників і  складаю разом з ними на дошці кластер; 2)під час уроку історії в 7-му класі  вивчають тему “Київська держава у другій половині 11-першій половині 13 ст.”. Учні мають сказати, що  вони вже вивчили про Русь-Україну, і заповнити разом з учителем першу і другу колонки таблиці “Знаємо – Хочемо дізнатись – Дізнались”; 3)у 10-му класі при вивченні теми з історії України“Встановлення й утвердження тоталітарного режиму в Україні” я пропоную учням, працюючи в парах, сформулювати 2–3 відкриті запитання щодо змісту тоталітарного режиму. Запитання мають починатися словами: “У чому полягає…? Які…? Який…? Яка…? Як пов’язані…? Про що говорить…? Що означає…? Як змінюються…?”; 4) у 11-му класі на “Історії України”, коли вивчають тему “Перебудова у Радянському Союзі та Україні”. Пропонується учням висловитися, які асоціації в них викликає слово “перебудова”. Названі слова-асоціації  записую на дошці й прошу учнів поміркувати над ними. Далі ставлю учням запитання:

•          З якими складнощами може зіткнутися людина, яка вирішила щось перебудувати?

•          Чому інколи кажуть, що легше побудувати новий дім, аніж перебудувати старий?

   Третій етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати. Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. Під час підбиття підсумків учні удосконалюють важливе уміння – резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з давно відомим. Дієвими методами розвитку критичного мислення на цьому етапі уроку є сенкан, “бортовий журнал”, “шкала думок” дискусія, обговорення в загальному колі,фішбоун(рибячакістка),ПРЕС,стратегіяРАФТ,ПМЦ(плюс-мінус-цікаво),твір-пятихвилинка тощо.Наприкінці уроку пропоную учням відповісти на запитання: 1)Чи отримали ви сьогодні новий досвід? Який саме? 2) Що нового ви дізналися на уроці? 3) Про що ви хотіли б дізнатися більше? 4) Які думки, почуття викликала у вас ця робота? Наприклад. У 5-му класі при вивченні теми “Що таке історія?” складаємо сенкан.1) Історія. 2) Цікава,повчальна. 3) Навчає, розкопує,досліджує. 4) Розповідає про минуле людства. 5)Наука. У 11-му класі учні пишуть есе з теми “Доля людина яка пережила війну”. Цей урок можна провести у вигляді практичного заняття. Під час дослідження навчального матеріалу учні мають особливу увагу приділяти аналізу інформації з точки зору достовірності джерел, з яких вона надходить. Крім того, інформацію можна аналізувати з огляду на упередження, забобони – як самого учня, так і інших учнів. Усе це створює підґрунтя для вироблення в учнів власних суджень і, як результат – розвитку критичного мислення.

   Під час роботи з історичними джерелами використовую прийоми: “позначки”, “так ні”, фейк-не фейк тощо На практичних заняттях працюємо в контурних картах.здійснюємо уявні подорожі за допомогою “машини часу”складаємо історичні портрети тощо.Також на своїх уроках використовую мною розроблені онлайн-вправи,які розміщені на всласному блозі.  У учнів розвиваються такі навички критичного мислення, як вміння формувати неупереджене ставлення, думки і судження, аналізувати факти, давати оцінку діям історичних осіб, піддавати сумніву логічну непослідовність у викладі подій автором документа, формувати особисту позицію бачення даного.

   Таким чином, розвиток критичного мислення – це багатоаспектний, системний та тривалий процес навчання учнів. Він передбачає спрямовану, організовану та поетапну розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя. Оволодіння основними принципами та операціями логічного мислення дозволить учням виробити новий критичний стиль мислення, який буде допомагати аналізувати проблеми в будь-якій сфері життя та знаходити їх оптимальне вирішення.

   Тому опис своєї педагогічної ідеї хочу закінчити словами давньокитайського мислителя Конфуція: “Якщо ваш план — на рік, садіть рис. Якщо ваш план — на десятиліття, садіть дерева. Якщо ваш план — на все життя, вчіть дітей”.